- височенний
- —————————————————————————————височе́ннийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
височенний — а, е. Дуже високий … Український тлумачний словник
височенний — [виесоче/н:ией] м. (на) н:ому/ н :ім, мн. н :і … Орфоепічний словник української мови
високий — I 1) (на зріст більший від звичайної, середньої людини), височезний, височенний, рослий, росла[я]вий, довгий, довжезний, довженний, довжелезний; довгов язий, довготелесий, (високий, незграбний і худий) 2) (який має велику відстань знизу догори),… … Словник синонімів української мови
височезний — а, е. Те саме, що височенний … Український тлумачний словник